Может, это письмо от тебя?
Разделяют нас суша и воды.
Сквозь пространство ненастной погоды
Жду ответа: быть может, любя,
Как сестру, ты меня всё же помнишь?
Ну а писем я не получала,
Может, не оттого, что я стала
Той, кого ты знать больше не хочешь?
Заказное письмо, от кого ты?
Извещенье. Написано: "лично".
Да, я знаю, и знаю отлично –
Разделяют нас суша и воды,
Твоя занятость, много другого.
Подают мне конверт, вижу слово…
Сразу все понимаю, скорбя:
Нет, письмо пришло не от тебя.
(конец осени 2003 г.)
Комментарий автора: Письмо, о котором идет речь, - это письмо, которое, как я надеялась, пришло от М.Ю. (см. предыдущее стихотворение). У М.Ю. был мой почтовый адрес. Однако оказалось, что это просто письмо из одной государственой организации (по поводу пенсионных отчислений)...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
